Українська мова (укр. Українська мова) – державна мова України, відноситься до східної слов’янської групи і є в цій групі одним з найстаріших. Прийнято в якості державної мови на Україні і є одним з трьох офіційних в невизнаній Придністровській Молдавській Республіці і в Автономному територіальному утворенні з особливим статусом Придністров’я в Республіці Молдова.

Українською у всьому світі говорить понад 40 млн. Чоловік: в тому числі, на Україні, в Росії, Польщі, Канаді, Словаччині, Аргентині, Бразилії, Австралії, Молдавії, Придністров’ї, Сербії, Хорватії, Румунії, Боснії і Герцеговині.

Писемність на основі кирилиці.

Затребуваність послуги з перекладу з російської на українську (і навпаки) виникла після розпаду СРСР, коли вся офіційна документація, яка видається на Україні, стала оформлятися на національній мові. В даний час особливим попитом користується юридичний переклад установчих документів, договорів, довіреностей, переклад банківської та фінансової документації, а також нотаріальний переклад особистих документів.

Український має близьке до російського вимова і кириличну писемність (алфавіт в нинішньому складі існує на Україні з кінця XIX століття, він включає 33 літери: у порівнянні з російським – не використовуються ЇЇ,”, ии, Ее, але присутні Ґґ, Єє, Іі і ее).

Лексика грунтується більшою мірою на словах загальнослов’янської походження. При цьому український випробував значний вплив польської мови. Про це свідчать багато полонізми, які до сих пір використовуються в сучасній мові та текстах.

Існує кілька діалектів. Головні діалектні групи по територіях: південно-західна група, південно-східна група і північна група, причому, в деяких областях України діалекти досить активно використовуються. Особливості кожного діалекту історично зумовлені впливом на кожен з них мов сусідніх країн, в складі яких в різні роки перебували частини території сучасної України. Всі ці діалекти впливають на офіційний українську мову. З емігрантських діалектів слід особливо виділити канадський діалект, що утворився в середовищі перших двох хвиль імміграції українців до Західної Канади. Оскільки емігранти приїжджали до Канади з австро-угорських провінцій Галичини і Буковини, їх мова ближчий до діалектів цих районів. Він містить набагато більше запозичень із польської, німецької та словацької, і менше – з російського, в порівнянні з сучасним літературним українським, заснованим на центрально-українських діалектах, особливо на говорах Черкас, Полтави та Києва.

Цікава деталь мови українців – наявність в ній давноминулого часу, якого немає в російській мові.

Перекладачеві необхідно враховувати ці та інші лінгвістичні особливості.